Березень 2006
Листопадовий прорив
ЛИСТОПАДОВИЙ ПРОРИВ Завершилась так звана „помаранчева революція”. Чому так звана? Через те, що не проведено було жодних революційних змін (акції протесту, що відбувалися на вулицях столиці та інших міст України, в результаті „не ліквідували стару систему влади з її апаратом й не утвердили нової, відповідної прагненням, потребам та устремлінням нації” (В. Іванишин)). Фактично стався стихійний вибух обурення проти нахабної спроби Москви остаточно закріпачити Україну, проти цинічної зневаги „української” влади до права свого народу на власне самовизначення.
26 березня 2006 р.
14-15 жовтня в Києві...
14-15 жовтня в Києві відбулися заходи з відзначення річниці створення УПА. 14-го в церквах УГКЦ, УАПЦ, УПЦ КП проводилися молебні та панахиди по загиблих героях. Було проведено спільну службу українських церков біля храму Святої Софії. 15 жовтня відбувся похід ветеранів ОУН-УПА по Хрещатику та молебень. За задумом організаторів святкування, хід ветеранів та національно-патріотичних організацій по Хрещатику мав закінчитися на майдані Незалежності молебнем та мітингом. Але влада в черговий раз довела, що вона не є українською. З дозволу влади, 14-15 жовтня на майдані Незалежності проводили своє збіговисько вороги України: комуністи, соціалісти, проросійські організації та їхні гості з Росії. Зрозуміло, що весь цей непотріб був налаштований проти борців за волю України і намагався зірвати наше свято. Так, при виході колони на Хрещатик, була здійснена спроба блокувати демонстрантів. Але, завдяки активному силовому втручанню членів УСНО, «Тризуб» ім. С. Бандери та інших молодіжних організацій, червона наволоч з втратами відступила.
14 березня 2006 р.
Я не збираюся жити в резервації!
Головний командир ВО “Тризуб” ім. С. Бандери полковник Дмитро Ярош Я не збираюся жити в резервації! Я не збираюся жити в резервації! І я не дозволю, щоб мої діти були рабами чужинецьких зайд або “своїх” перевертнів та прислужників іноземців. При цьому я не збираюся зважати на те, що багато хто бажає втілити в життя такі “проекти”, що комусь ідеться про “загальнолюдські цінності” від Тель-Авіву, про “демократію” від Люципера з Вашингтону, про “стабільність і спокій” як на цвинтарі від Москви.
7 березня 2006 р.