Політика Росії: спочатку грабунок, потім шантаж
Матеріал люб’язно наданий редакцією сайту «Кавказ-Центр». Від себе додамо, що якби президент Ющенко не товаришував з власниками «РосУкрЕнерго», то, мабуть, шантажувати Україну газом Росії було б трохи важче. Воно ж не секрет, що на інавгурацію теща Ющенка прилітала з Америки спеціяльним(чартерним) рейсом, який оплатив один з власників «РУЕ» Фірташ. Цікаво, скільки разів треба прокатати президентову тещу з Америки в Україну і назад, щоб стати ексклюзивним постачальником газу в Україну, яким «РосУкрЕнерго» є зараз?
Суть російського імперіалізму надзвичайно багатогранна і зачіпає практично всі сфери буття. Одним з його проявів є політика економічної експансії і шантажу по відношенню до колишніх колоній Росії, яка поєднується з безсоромним відкритим грабунком власності пригноблюваних народів.
Це виразно видно на прикладі українсько-російських відносин в сфері енергетики, які з перших днів проголошення незалежності України супроводжуються економічним шантажем. Нафта і газ, які Росія відбирає у справжніх власників цих ресурсів, - корінних народів, на чиїй землі проводиться їх здобич, стали могутнім важелем дії на українську владу. Що дозволяє Росії диктувати свої умови як в економічній, так і в політичній сфері.
Проте в ситуації, що склалася, є маловідоме підгрунтя. Насправді саме Росія впродовж десятиліть викачувала нафту і газ з надр України, що практично повністю вичерпало запаси цих ресурсів, а зараз вона ж шантажує Українську державу. Якщо, за свідченням відомого ученого А. Табера («Нафта – минуле, сьогодення, майбутнє»), до 1917 року абсолютна більшість нафти в Російській імперії здобувалася на території Чечні, а саме в околицях Грозного, то впродовж приблизно 20 років існування Радянського Союзу значна частина нафти і газу здобувалася на території України, на Шебелінському родовищі, цих років вистачило для того, щоб вкрасти майже всі запаси нафти в українського народу і закласти тим самим підвалини для майбутнього шантажу.
Цей приклад є вельми повчальним, тому варто розглянути його уважніше.
Історія така ( викладається за матеріалами книги видатного українського вченого-фізика, Василя Шендеровського «Нехай не гасне світ науки»):
Видатний український вчений Федір Лисенко, після ретельного наукового аналізу, почав в 1936 році експериментальне буріння в Ромнах, в результаті якого були виявлені значні запаси нафти. Це була справжня сенсація, бо офіційна радянська наука вважала це за неможливе. Ученого викликали до комісара важкої промисловості Серго Орджонікідзе, до Москви. І поставили завдання здійснити промислову здобич нафти. Лисенко обробив величезну кількість статистичного матеріалу, заклав свердловину, почалося буріння. Проте, відбулася виробнича аварія, яка затримала роботи.
В результаті нервового зриву і виснаження учений захворів злоякісним малокрів’ям і потрапив до лікарні. Але навіть там, проходячи курс лікування, він обробляв отримані результати. Адже не дивлячись на аварію, перша свердловина дала 2 тони нафти і потрібно було проводити різноманітні аналізи для прогнозування подальшої роботи.
Потім, 22 травня 1937 року, співробітники НКВД заарештували українського вченого прямо на лікарняному ліжку, пришили йому справу про причетність до націоналістичної терористичної організації. Незабаром Ф. Лисенко був розстріляний і сама згадка його імені заборонялася. Були піддані репресіям і члени його сім’ї.
Далі, всі вкраїнські учені і інститути були відсторонені від проведення подальших робіт на родовищі. Замість них прибули групи працівників з Москви. Більш того, російський «вчений» імперіаліст, дехто Куцев, привласнив собі результати десятирічної праці Ф. Лисенка, за що отримав нагороду. Проте, виявлені архівні матеріали красномовно свідчать, кому саме належить заслуга відкриття і початку практичного використання Шебелінського родовища.
Площа Шебелінського родовища становить 250 кілометрів квадратних, повномасштабна промислова експлуатація почалася в 1956 році. Згідно з радянськими енциклопедичними виданнями, український газ подавався через перший в Союзі газопровід до Москви, Ленінграда, Мінська, Риги, Кишинева і лише в декілька міст України. Зараз практично весь газ з цього родовища вичерпаний. За час промислової експлуатації родовища з нього було видобуто 650 млрд. кубометрів газу та 8 320 тисяч тон газового конденсату.
Проте, імперіалістична сутність Росії залишилася незмінною: нахабно грабуючи багатства інших народів вона також нахабно шантажує вже пограбовані народи. І так продовжуватиметься доти, поки повсталі народи не скрутять голову цьому кривавому монстрові…
Алі Бекхан