Націоналізм - непоборна сила!

Націоналізм - непоборна сила!

І навіть коли колишні, або теперішні комуняки починають на світ дивитися з висоти Національного польоту, тоді і їх людський талант може послужити Батьківщині.

Прикладом цього є поезія Бориса Олійника.

Ми вирішили опублікувати вірш «Європі», який на нашу думку є квінтесенцією боротьби національної ідентичності проти сучасних глобалізаторських, ліберально-імперських ідей та рухів.

Геть імперії!

ЄВРОПІ

Ми тут жили ще до часів потопу. Наш корінь у земну вростає вісь. І перше, ніж учити нас , Європо, На себе ліпше збоку подивись. Ти нас озвала хутором пихато. Облиш: твій посміх нам не допече, Бо ми тоді вже побілили Хату, Як ти іще не вийшла із печер. Живи собі, уходжено і сито. Ми не питаєм з усміхом кривим, Якою б ти була у цьому світі, Аби ми плуг, і колесо, і жито Не дарували пращурам твоїм. Ми ж не виказуєм, яку недолю Тобі вістило знаками біди, Аби козацький стан у Дикім Полі Не зупинив азійської орди. Живи собі. Ми зі своїм уставом Не сунемось до тебе в монастир. Але дозволь і нам за отчим правом По-своєму облаштувати двір. Так, ми в ґешефтах – і невмілі, й сірі. Ви ж на торгах сягнули верховіть. Та навіть вам шагреневої шкіри В років час уже не докупить. Земні діла сповна оплатить небо. І в Судний День воздасться всім ущерть: І тим, хто радив побратимство Ельби, І тим, хто сербів рокував на смерть… Життя мина… Усі ми перебудем: Хто – при бандурі, хто – при гамані, А що вже по собі залишим людям, Судити не тобі, і не мені. Відкриті наші предківські чертоги Усім, хто має помисли незлі. Прийдіте з миром! Та, заради Бога, Не вчіть нас жить на батьківській землі. У кожного – свої герби й знамена, Свій лад і чин в державі й при столі. Ми всяк своєї долі ковалі: Вам до душі вертка синиця в жмені, А нам до серця – В небі журавлі. Такі ми є. А ви такі, як є.