Серпень 2005
Про зло... і про Добро!
Про зло… і про Добро! Ну що, знову хочеться жерти? Знову будете кричати комусь “Осанна!” та співати “Алілуя!”, а тих, хто не піє в “європейському” чи “загальнолюдському” хорі “алілуйщиків” знову будете ганити, звинувачуючи в усіх смертних та видуманих гріхах? Адже саме так ви поводилися всі останні роки, панове партноменклатурники всіх мастей і кольорів, відтінків та орієнтацій! Не хочу говорити про ворогів – комуністів, соціалістів, прогресивних соціалістів, соціал-демократів, “регіоналів”, “федералістів” та іншу гидоту, яка робить усе для того, щоб не тільки набити свої кишені награбованими у простого українця грошима, а й ліквідувати українську проблему шляхом ліквідації етнічних українців як нації. Нехай про них говорять наші справи! Бо, як відомо, коли музи мовчать, тоді говорять… більш вагомі аргументи…
31 серпня 2005 р.
Під Покровом Пресвятої Богородиці Діви Марії
ПІД ПОКРОВОМ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ ДІВИ МАРІЇ Така природа людини, що вона у всі часи намагалася заручитися підтримкою якихось вищих сил у цьому неосягненному для її розуму світі, коли власні зусилля чи інші засоби уже не діяли. Часто це були вигадані нею самою сили - уявні боги чи обожнювані явища природи, міфічні предки чи родові тварини. Давні люди запобігали ласки духів тварин, навіть казкових, яких вважали предками свого роду й обожнювали їх. Таке явище в науці називається тотемізмом, а зображення таких тварин – тотемами. У нас аналогічні скульптури називають ідолами, кумирами або бовванами. Скажімо, в українських степах ще в ХІХ столітті було безліч кам’яних зображень-бовванів Матері-прародительки, мандрівник бачив їх ген далеко на обрії, від цього й народився вираз – бовваніти, тобто маячити. Такі фігури й виконували, поміж іншим, роль степових орієнтирів.
13 серпня 2005 р.