Справа релігії, її оборони перед наступом безбожницького комунізму, справжнє ісповідування і підтримування живої християнської віри – це найважливіша справа не тільки самої Церкви, але й всього народу, всіх національних сил, зокрема національно-визвольного руху. Степан Бандера Зараз, коли релігійну свідомість українців отруюють численні секти (до сатанинських включно!), антихристиянські й антиукраїнські сили вдалися до найпідступнішого способу деморалізації та розколу українського суспільства. Маємо на увазі так звані „рунвіру" та „рідновіру", у яких святе почуття патріотизму використовуєтья для подолання християнства. Дивно, але на цей „гачок" ловляться навіть інтелектуали. І жоден з них чомусь не задумується над долею, наприклад, народів Прибалтики, чехів чи поляків, яким християнство аж ніяк не стало на заваді у творенні власних держав. Дмитро Ярош ...

Провідник ВО “Тризуб” ім. С. Бандери Василь Іванишин Україна переживає глибоку державотворчу кризу. Вона почалася давно, на різних етапах розвитку незалежної України вона проявлялася по-різному, але незмінними ознаками її було неухильне відсторонення українців від влади, зростання прірви між владою і народом та між багатими і бідними, деградація суспільної моралі, криміналізація економіки, всероз’їдаюча корупція державного апарату. І – абсолютна відсутність будь-якої історичної перспективи, окрім перспективи нової залежності: від багатших і сильніших держав, від транснаціональних монополій, тепер – ще й від „українських" олігархів, яких вожді „помаранчевої революції" обіцяли посадити в тюрми, а привели до влади. ...

За нашу і вашу свободу! Крим у своєму нинішньому стані є міною сповільненої дії під суверенітетом і навіть самою державністю України. Дестабілізуючими тут є фактори зовнішні (передусім російська імперська політика та мусульманський фундаменталізм) і внутрішні (відсутність конструктивної політики центральної влади, свавілля місцевої влади, діяльність проросійської п’ятої колони, закономірна радикалізація кримських татарів, підневільний статус українців, змішування прав росіян Криму як національної меншини з їхніми колишніми правами колонізаторів, цілковита узалежненість інших національних меншин від промосковських олігархічно-кримінальних сил тощо). ...

Рецензенти: доктор філологічних наук, професор Войтюк А. Ю. (Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка); доктор філологічних наук, професор Квіт С. М. (Національний університет „Києво-Могилянська академія"). Даний методичний посібник містить необхідний мінімум знань з теорії літератури, що повинно допомогти передусім вчителям та студентам пізнавати художньо-літературні твори. Праця написана з урахуванням останніх досягнень українського та світового літературознавства, у першу чергу – національно-екзистенціальної методології. Робота безпосередньо адресована фахівцям-філологам (викладачам, вчителям, аспірантам, магістрам, студентам тощо), а також усім тим, кого цікавлять питання сучасної теорії літератури. ...

Голосуємо за особу чи за ідею? Не претендуючи на повноту аналізу і непомильність суджень, спробую окреслити власне бачення політичної ситуації перед виборами-2002. Роблю це в надії якщо й не допомогти людям визначитися з їх вибором, то хоч пояснити власну позицію; якщо й не переконати когось, то хоч поставити перед ним низку проблем для осмислення й особистісного вирішення. Бо переконаний: без цього людина ніколи не перетвориться з обмеженого і пасивного обивателя - у свідомого й активного громадянина, з безвольної маріонетки в руках влади, шахраюватих політиків і політичних авантюристів - у цілеспрямованого суб’єкта процесу державотворення, з безправного, грабованого і слухняного наймита – у повноправного господаря своєї долі на своїй рідній землі. Громадянин – не той, хто голосує, а той, хто робить це свідомо і за власною волею. ...

Багатосотлітня бездержавність української нації завдала страшних ран нашому народові. Особливо постраждало українське село. Під час усіх окупацій України наше селянство було безправним кріпаком чи наймитом, об’єктом безкарного грабежу та постачальником дешевої робочої сили для завойовників і вже обов’язково – примусовим годувальником поневолювачів. У той же час воно єдине зберігало і культивувало українські національні цінності: віру, духовність, волелюбність, традиції, мову… За що найбільше поплатилося під час більшовицької окупації, особливо в час голодоморів початку 20-х, 1932-1933 та 40-х років. ...

ВІД УПОРЯДНИКА Широкому загалу Василь Іванишин відомий як талановитий літератор-публіцист, політолог, викладач університету, громадський діяч, автор відомих і потрібних Україні книжок, що завжди з’являлися в моменти найбільшої необхідності. Ішла боротьба за Церкву – і понад мільйонним тиражем розійшлася по світу його “Українська Церква і процес національного відродження” (1990). Проголошення незалежності, викликана цим ідейно-програмова криза національно-демократичного руху і проблеми українського державотворення покликали до життя книжку “Нація. Державність. Націоналізм”, яка двома виданнями вийшла в 1992 році. Тривала затяжна боротьба за утвердження української мови – і чотирма виданнями виходила написана ним у співавторстві з Я.Радевичем-Винницьким “Мова і нація” (1990, 1991, 1992, 1994). Десять років триває словоблуддя влади і політикуму про те, яку ж державу будувати, а Василь Іванишин у відповідь розвінчував їх політичні спекуляції і формував з націоналістичних позицій мету, концепцію і програму українського державотворення у праці “Українська ідея і перспективи націоналістичного руху” (2000). ...