Християнство і націоналізм Так уже, з Божої ласки, сталося, що, починаючи з третього класу а було це ще в 76 році минулого століття, мене в російськомовній школі, де я навчався, “таврували” почесним званням українського буржуазного націоналіста. Ви запитаєте: яка могла цьому бути причина? Я й сам досі дивуюсь, бо тоді я ще не вивішував національних прапорів, не читав творів Степана Бандери, не розклеював листівок із закликами національного змісту, навіть, на свою ганьбу, не знав, як виглядає Тризуб. Моя “провина” перед окупантами полягала в тому, що я, навіть не здогадуючись про барви національного прапора, оформив якийсь реферат жовто-блакитною рамкою. Можливо, спрацювала генетична пам’ять, чи може, просто саме цих кольорів фломастери були ще не списані, але був це аж ніяк не вияв антиімперських настроїв. ...