Програма реалізації української національної ідеї у процесі державотворення

Василь ІВАНИШИН

Прийнято на V Великому Зборі Всеукраїнської організації «Тризуб» імені Степана Бандери, 20 серпня 2005 року

«Нація не здобуде НІЧОГО, якщо боротиметься за ЩОСЬ, а не за ВСЕ що їй належить» — Василь Іванишин

Про документ

Це не декларація і не маніфест — це повноцінна державна програма. Один із найсистематичніших політичних документів українського націоналізму часів незалежності. Іванишин будує її як відповідь на просте, але вбивче запитання: чому Україна, здобувши незалежність, залишилася бездержавною нацією?

Відповідь така: тому що держава була створена без національної ідеї як її основи. І доки це не зміниться — жодна реформа, жоден лідер, жодні вибори не змінять нічого по суті.

Структура документа

Ідейно-світоглядові засади

Триєдине гасло організації — «Бог! Україна! Свобода!» — тут не просто риторика, а осмислена система координат. Кожне із трьох понять розгорнуте як окремий світоглядовий принцип: Бог — як духовна вертикаль і противага матеріалізму; Україна — як Боже завдання і обов’язок; Свобода — як умова виконання цього обов’язку.

Окремо й чітко визначені поняття: національна держава, національна влада, національне народовладдя — без демагогії і розмитості.

Програмові засади (19 розділів)

Документ охоплює всі сфери державного будівництва:

• Народовладдя і виборність — від відкликання депутатів до прямих виборів суддів і начальників міліції
• Внутрішня політика — декомунізація, мовне законодавство, національний склад влади
• Національна безпека і оборона — доктрина опори на власні сили, ядерний потенціал, виведення іноземних військ
• Економіка — реприватизація стратегічних галузей, захист від транснаціонального капіталу
• Соціальна, аграрна, освітня, культурна, наукова, релігійна, молодіжна, інформаційна політики
• Кримські татари — детальна концепція татаро-української автономії
• Діаспора — соборність нації по обидва боки кордону
• Зовнішня політика — позаблоковість, двосторонні договори, вихід із новоімперських структур

Стратегія і тактика організованого націоналізму

Заключна частина — не абстрактна, а конкретна: як об’єднати націоналістичний табір, як діяти на виборах, як перетворити кожну передвиборчу кампанію на пропаганду національної ідеї, а не «гризню за корито».

Чому варто читати

Цей документ написаний у 2005 році — але читається як діагноз сьогодення. Більшість із того, що Іванишин описував як хворобу тодішньої України, не подолане досі. Водночас — це не плач і не прокляття. Це спроба дати системну відповідь: що саме треба зробити і як.

Програма демонструє: український націоналізм здатний мислити не лозунгами, а категоріями державного будівництва — від конституційних механізмів до аграрної реформи і кримськотатарської автономії.

Текст вільно здобутий з відкритих джерел мережі Інтернет, відредагований і розміщений для некомерційного, особистого використання.